рілля
рос. пахота
найважливіша частина земельних угідь, що використовується для вирощування с.-г. культур (зернових, технічних, овочевих, кормових та ін.). На території України Р. становить понад 80% усіх с.-г. угідь. Площа Р. збільшувалася завдяки розорюванню степів і одночасному обезлісненню. Проте значні масиви Р. були з часом зменшені внаслідок забудови під промислові об'єкти, будівлі, зайняття під шляхи та водоймища. Майже вся Р. відведена під посівну площу. Розміщення Р. нерівномірне, залежно від природних умов. Вона становить понад 2/3 усієї площі Лісостепу і Степу, і /З у лісовій смузі, до 14 відсотків у Кар-патах. У Кіровоградській, Миколаївський, Запорізькій, Вінницькій областях Р. становить понад 70 відсотків площі.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рілля — рілля́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рілля — див. Земля Словник синонімів Вусика
- рілля — = землі орні Сільськогосподарське угіддя, яке систематично обробляється і використовується для вирощування культурних рослин. Словник термінів з агрофітоценології
- рілля — [р'іл':а] -л':і, ор. -л:ейу, мн. р'іл':і, р'іл' Орфоепічний словник української мови
- рілля — -і, ж. Виоране поле. || Зораний шар ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рілля — РІЛЛЯ́, і́, ж. Виоране поле. – Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (І. Франко); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (С. Чорнобривець); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- рілля — ПО́ЛЕ (ділянка оброблюваної землі, що використовується під посіви), ЛАН, НИ́ВА, РІЛЛЯ́ (виоране); ЦА́РИНА діал. (засіяне). Я не перелітав над цілим островом — там далі, кажуть, колосальні поля, плантації какао, рису (Ю. Словник синонімів української мови
- рілля — Рілля́, -ллі́, -лле́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рілля — РІЛЛЯ́, і́, ж. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Фр., IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав грунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- рілля — Рілля, -лі ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150. Словник української мови Грінченка