ага

Межа садибного парку у вигляді неглибокого рову з підпірною стінкою. Має пологий схил до парку, внаслідок чого її не видно з боку садиби.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ага — I. Ага́ меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119. --------------- II. Ага́ нар. 1) = Эге. А казав же він? — Ага! Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! Зробив же він своє діло? — Ага! Словник української мови Грінченка
  2. ага — а́га (індіан.) тварини родини ропух класу земноводяних. Поширені в Південній і Центральній Америці. Розводять для винищення шкідників на плантаціях цукрової тростини. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. ага — АГА́¹, виг. 1. Уживається для вираження подиву, здогаду, пригадування і т. ін. – Ага, ти заховавсь, – промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася] (Панас Мирний); – Ага, я й забувсь – ось до тебе лист!... Словник української мови у 20 томах
  4. ага — Турецький старшина, начальник [XI] Словник з творів Івана Франка
  5. ага — див. згоджуватися; так Словник синонімів Вусика
  6. ага — Турецький чи татарський старшина; начальник, хазяїн Словник застарілих та маловживаних слів
  7. ага — Ага́, виг. і присл.; ага-га́! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ага — АГА́¹, виг. 1. Виражав подив, здогад, пригадування. — Ага, ти заховавсь, — промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася] (Мирний, І, 1954, 252); — А га, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. ага — -и, ж. Земноводні родини жаб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. ага — ага́ 1 вигук подив, здогад або насмішка незмінювана словникова одиниця ага́ 2 частка так незмінювана словникова одиниця розм. ага́ 3 іменник чоловічого роду, істота титул начальника, старшини та звертання до шанованої людини на Середньому Сході Орфографічний словник української мови
  11. ага — ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм. Словник синонімів української мови
  12. ага — I аги, д. ім. азі, ім., ж. Безхвоста тварина родини жаб. II виг. Виражає здогад, згоду, подив, а також заперечення, погрозу тощо. Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. "Ага!... Літературне слововживання