аграф
аграф (аґрафка) (фр. < грец. — крючок)
1. Ліпна прикраса в архітектурі.
2. Замковий камінь або його імітація над вікнами, дверима або нішами у західноєвропейській архітектурі.
3. Металева скріпа у вигляді ластівчина хвоста з П-подібним загином, що вживається для міцнішого з'єднання кам'яних блоків.
4. Стилізований рослинний мотив біля межі партеру в парку, який має вигляд розетки з листів або гілок, що розходяться вигнутими лініями з однієї крапки.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аграф — агра́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аграф — Застібка, див. застіжка 1. 2. (склепіння) замок Словник чужослів Павло Штепа
- аграф — -а, ч. Коштовна пряжка чи застібка на одязі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аграф — АГРА́Ф, а, ч. 1. заст. Ошатна пряжка або застібка. У старовинних книжкових оправах нерідко використовувались аграфи – застібки у вигляді нарядної пряжки або ажурного металічного гачка (з наук.-попул. літ.). 2. архт. Словник української мови у 20 томах
- аграф — агра́ф (франц. agrafe) коштовна пряжка чи застібка на одязі. Словник іншомовних слів Мельничука