аграф

АГРА́Ф, а, ч.

1. заст. Ошатна пряжка або застібка.

У старовинних книжкових оправах нерідко використовувались аграфи – застібки у вигляді нарядної пряжки або ажурного металічного гачка (з наук.-попул. літ.).

2. архт. Декоративний елемент, що з'єднує вершину арки з горизонтальним виступом карниза, антаблемента і т. ін., звичайно прикрашений різьбленням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аграф — аграф (аґрафка) (фр. < грец. — крючок) 1. Ліпна прикраса в архітектурі. 2. Замковий камінь або його імітація над вікнами, дверима або нішами у західноєвропейській архітектурі. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. аграф — агра́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. аграф — агра́ф (франц. agrafe) коштовна пряжка чи застібка на одязі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аграф — -а, ч. Коштовна пряжка чи застібка на одязі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аграф — Застібка, див. застіжка 1. 2. (склепіння) замок Словник чужослів Павло Штепа