альтанка

(укр. < нім.)

1. Відкрита будівля у парку чи сквері, що призначалася для відпочинку (порівн. бесідка). А. зводилися кам'яними, дерев'яними, металевими, набуваючи різних форм і розмірів і органічно вписувалися у природне середовище. У парках також має місце:

~ зелена — невеликий простір, оточений посадженими у формі геометрично чіткої фігури деревами, сплетені крони яких начебто утворюють купол.

2. Розташована у лісі або саду невелика нежитлова будівля для захисту від негоди.

3. Курінь або сторожка з хмизу (порівн. затишник).

4. Майданчик з дахом над покрівлею споруди (порівн. бельведер1).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альтанка — Альта́нка, -нки, -нці; -та́нки, -та́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. альтанка — 1. декоративна надбудова у формі легкого павільйону з колонами або арками, яка увінчує будинок, призначена для оглядання краєвидів; 2. невеликий відкритий колонний павільйон; а. споруджували у парках від середини XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  3. альтанка — АЛЬТА́НКА, и, ж. Покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу. Тихенько він ішов чистенькою доріжкою з гори до альтанки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. альтанка — див. альтана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. альтанка — альта́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. альтанка — АЛЬТА́НКА, и, ж. Покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу. Тихенько він ішов чистенькою доріжкою з гори до альтанки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. альтанка — АЛЬТА́НКА (покрита зверху будівля в саду, парку), АЛЬТА́НА рідше, ТРЕЛЬЯ́Ж рідко. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка, або трельяж, обернутий до публіки виходом (Леся Українка); В альтані було на диво тихо (О. Ільченко). Словник синонімів української мови