антефікс

(лат. — попереду прикріплений)

Вертикально поставлена над карнизом лобова черепиця з порізками, що розташовувалась над звисом покрівлі і прикривала в античній споруді шов між сусідніми черепицями. Виконувалася з каменю або кераміки у вигляді пальмети, щита з маскароном або прикрашалася орнаментальними мотивами. Первісно виконувала захисну роль, охороняючи дерев'яні конструкції від затікання дощової води.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антефікс — АНТЕФІ́КС, а, ч. Кам'яна або керамічна прикраса на карнизі античних споруд. На карнизі античного храму виднівся антефікс із мармуру у вигляді пальмети (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. антефікс — антефі́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови