антик

(лат. — стародавній)

Умовна назва старогрецького або давньоримського твору (як оригінальних, так і гіпсових зліпків).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антик — анти́к іменник чоловічого роду пам'ятка античного мистецтва, переважно скульптурна, що збереглась до наших днів; старовинний рідкісний предмет художньої роботи арх. Орфографічний словник української мови
  2. антик — -а, ч., заст. Пам'ятка античного мистецтва, перев. скульптурна, що збереглася до наших днів. || Старовинний рідкісний предмет художньої роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антик — а́нтик 1. старовинна, антикварна річ (ср, ст): Лихо бери годинник, хоч це антик, пам'яткова річ, мій дідо дістав його від Иосифа II чи то від Фердинанда І, вже не тямлю, ну, та й вартість свою має: чисте дукатове золото (Керницький) 2. ірон. несучасна, старомодна людина (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. антик — анти́к (від лат. antiquus – стародавній) твір або фрагмент античної скульптури (в оригіналі або зліпку). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. антик — АНТИ́К. 1. а, ч. Пам'ятка античного мистецтва, перев. скульптурна, що збереглась до наших днів. Визначною подією нашого життя став український переклад Гомерової “Одіссеї”, здійснений невтомним дослідником антиків Борисом Теном (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. антик — АНТИ́К, а, ч., заст. 1. Пам’ятка античного мистецтва, переважно скульптурна, що збереглась до наших днів; // Старовинний рідкісний предмет художньої роботи. Взяла візника і вивезла з дому на Джерельну квіти і буфетик-антик (Вільде, Сестри.., 1958, 506). Словник української мови в 11 томах