астрагал
(грец. — кістка, хребець)
1. Архітектурний елемент, що складається з гладенького чи обробленого нитками бусинок піввалика та полички, яка звичайно завершує викружку. Прийнято розрізняти:
~ прямий, коли піввалик розташований вгорі, а поличка під ним;
~ зворотній, коли піввалик знаходиться під поличкою.
2. Вал на стику капітелі або бази з фустом колони чи пілястри.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- астрагал — астрага́л 1 іменник чоловічого роду кістка; архітектурна деталь астрага́л 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- астрагал — -у, ч. Однорічна і багаторічна трав'яниста або кущова рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- астрагал — АСТРАГА́Л¹, у, ч. Однорічна чи багаторічна трав'яниста або кущова рослина родини бобових. У цьому заповіднику притулок знайшли й зникаючі види – ковила, астрагал, що потребують особливої уваги та охорони (з газ.). АСТРАГА́Л², а, ч., архт. Словник української мови у 20 томах
- астрагал — астрага́л (від грец. αστράγαλος – хребець, кісточка) 1. Рід рослин родини бобових. Трави, рідше напівкущі й кущі. Поширені у Північній півкулі. Деякі види – цінні кормові рослини, кілька видів культивують. Словник іншомовних слів Мельничука
- астрагал — АСТРАГА́Л, у, ч. (Astragalus). Однорічна і багаторічна трав’яниста або кущова рослина. Ботаніки виявляли ресурси камеденосних астрагалів (Наука.., 11, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах