астрагал

(грец. — кістка, хребець)

1. Архітектурний елемент, що складається з гладенького чи обробленого нитками бусинок піввалика та полички, яка звичайно завершує викружку. Прийнято розрізняти:

~ прямий, коли піввалик розташований вгорі, а поличка під ним;

~ зворотній, коли піввалик знаходиться під поличкою.

2. Вал на стику капітелі або бази з фустом колони чи пілястри.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астрагал — -у, ч. Однорічна і багаторічна трав'яниста або кущова рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. астрагал — астрага́л 1 іменник чоловічого роду кістка; архітектурна деталь астрага́л 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  3. астрагал — астрага́л (від грец. αστράγαλος – хребець, кісточка) 1. Рід рослин родини бобових. Трави, рідше напівкущі й кущі. Поширені у Північній півкулі. Деякі види – цінні кормові рослини, кілька видів культивують. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. астрагал — АСТРАГА́Л, у, ч. (Astragalus). Однорічна і багаторічна трав’яниста або кущова рослина. Ботаніки виявляли ресурси камеденосних астрагалів (Наука.., 11, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах
  5. астрагал — АСТРАГА́Л¹, у, ч. Однорічна чи багаторічна трав'яниста або кущова рослина родини бобових. У цьому заповіднику притулок знайшли й зникаючі види – ковила, астрагал, що потребують особливої уваги та охорони (з газ.). АСТРАГА́Л², а, ч., архт. Словник української мови у 20 томах