астрагал

астрага́л

(від грец. αστράγαλος – хребець, кісточка)

1. Рід рослин родини бобових. Трави, рідше напівкущі й кущі. Поширені у Північній півкулі. Деякі види – цінні кормові рослини, кілька видів культивують.

2. Деталь у класичній архітектурі у формі валика (іноді оздобленого ниткою стилізованого намиста) з поличкою; з’єднує стовп колони з капітеллю або базою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астрагал — -у, ч. Однорічна і багаторічна трав'яниста або кущова рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. астрагал — астрага́л 1 іменник чоловічого роду кістка; архітектурна деталь астрага́л 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  3. астрагал — АСТРАГА́Л, у, ч. (Astragalus). Однорічна і багаторічна трав’яниста або кущова рослина. Ботаніки виявляли ресурси камеденосних астрагалів (Наука.., 11, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах
  4. астрагал — АСТРАГА́Л¹, у, ч. Однорічна чи багаторічна трав'яниста або кущова рослина родини бобових. У цьому заповіднику притулок знайшли й зникаючі види – ковила, астрагал, що потребують особливої уваги та охорони (з газ.). АСТРАГА́Л², а, ч., архт. Словник української мови у 20 томах
  5. астрагал — (грец. — кістка, хребець) 1. Архітектурний елемент, що складається з гладенького чи обробленого нитками бусинок піввалика та полички, яка звичайно завершує викружку. Архітектура і монументальне мистецтво