1. Архітектура і монументальне мистецтво

атрибуція

(лат. — приписування)

Визначення місця, часу і автора художнього твору або належності останнього до історичного періоду, художньої течії, стилю. Виконується на підставі архівних документів, літературних джерел, архітектурно-археологічних досліджень, розшифрувань графіті, монограм майстрів, порівняльного аналізу композиційних і технічних прийомів тощо. Разом з тим для А. творів станкового живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва зберігають своє значення традиційні методи "знавецтва".

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атрибуція — атрибу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. атрибуція — -ї, ж. Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. атрибуція — АТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж., мист. Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність. Точно встановлено зараз атрибуцію сепії Т. Шевченка “Тріо” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. атрибуція — • атрибуція (лат. attributio — приписування) - одна з галузей текстології, яка займається встановленням авторства творів, коли вони анонімні, або підписані псевдонімом, чи є містифікацією літературною. А. здійснюється в двох осн. Українська літературна енциклопедія
  5. атрибуція — атрибу́ція (від лат. attributio – приписування) визначення достовірності, аутентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. атрибуція — АТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж. Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність. Точно встановлена зараз атрибуція сепії "Тріо" (Життя і тв. Т. Г.Шевченка, 1959, 346). Словник української мови в 11 томах