атрибуція

Значення в інших словниках

1. атрибуція — -ї, ж. Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. атрибуція — АТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж., мист. Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність. Точно встановлено зараз атрибуцію сепії Т. Шевченка “Тріо” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. атрибуція — • атрибуція (лат. attributio — приписування) - одна з галузей текстології, яка займається встановленням авторства творів, коли вони анонімні, або підписані псевдонімом, чи є містифікацією літературною. А. здійснюється в двох осн. Українська літературна енциклопедія
4. атрибуція — атрибу́ція (від лат. attributio – приписування) визначення достовірності, аутентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення. Словник іншомовних слів Мельничука
5. атрибуція — АТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж. Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність. Точно встановлена зараз атрибуція сепії "Тріо" (Життя і тв. Т. Г.Шевченка, 1959, 346). Словник української мови в 11 томах
6. атрибуція — (лат. — приписування) Визначення місця, часу і автора художнього твору або належності останнього до історичного періоду, художньої течії, стилю. Архітектура і монументальне мистецтво