атрибутика

Значення в інших словниках

1. атрибутика — (від лат. attributum — придаток, додаток) сукупність зовнішніх ознак належності до чого-небудь, різні символи, які мають загальні риси (герби, емблеми, кокарди, значки тощо) Словник іншомовних соціокультурних термінів
2. атрибутика — -и, ж. Те, що є прикметою кого-, чого-небудь, вирізняє з-поміж інших, указує на належність до якої-небудь групи осіб, явищ і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. атрибутика — АТРИБУ́ТИКА, и, ж. Збірн. до атрибу́т 2. Оригінальна картина невідомого художника “Богдан Хмельницький з полками”. Гетьмана зображено на повен зріст. Допоясну атрибутику цілком запозичено в Гондіуса (із журн. Словник української мови у 20 томах