башта

(польс. тат. — високе місце)

Окрема будівля, у якій висота значно більше за горизонтальні розміри; або вертикальна частина споруди. Спочатку дерев'яні й муровані Б. зводилися як сторожові і оборонні. Згодом крім цивільних (житлові будинки баштового типу, дзвіниці, мінарети, частини ратуш, вокзалів та інших громадських споруд) існували інші, серед яких найпоширенішими були:

башти водозвідні — входили до складу фортечних, одночасно отримували підйомне обладнання для постачання води з підземних джерел. У XIX і 1-й пол. XX ст. споруджувались на залізничних станціях для водопостачання паровозів.

башти водорозбірні — мали промислове або комунальне значення, призначались для розподілу води і наповнення великих ємностей.

башти надбрамні — відзначали головний проїзд до кремля, фортеці, монастиря, у зв'язку з чим мали посилену оборону і більш урочистий вигляд.

башти таємницькі — відносились до фортечних, характерні потайним підземним ходом до води або виходу за межі укріплення для здійснення контрудару в тил ворога.

башти фортечні — мали передовсім оборонне призначення і звичайно поєднувались з фортечними стінами. Відзначались надзвичайним розмаїттям форм і розмірів, оскільки зводились починаючи з сивої давнини і до XIX ст. включно.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. башта — ба́шта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. башта — Вежа, (табірна) вишка, (пожежна) каланча, (для дзвонів) дзвіниця, (біля мечеті) мінарет, (вартова) іст. маяк, д. стражниця; (як житло) іст. терем. Словник синонімів Караванського
  3. башта — Башта і вежа Часом постає питання — яке з цих двох слів, що обидва відповідають російському іменнику башня, краще застосувати в тому чи тому контексті — башта чи вежа?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. башта — -и, ж. 1》 Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. 2》 військ. Верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля; вишка на судні, в якій містяться гармати й кулемети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. башта — Вежа, варовня Словник чужослів Павло Штепа
  6. башта — БА́ШТА, и, ж. 1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. Словник української мови у 20 томах
  7. башта — И, ж., див. баштан. Словник сучасного українського сленгу
  8. башта — Вежа Словник застарілих та маловживаних слів
  9. башта — див. вежа; укріплення Словник синонімів Вусика
  10. башта — БА́ШТА (висока вузька споруда, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.), ВЕ́ЖА. Розвиднялось. На магістратській башті — вартові і французький інженер-фортифікатор Боплан (О. Словник синонімів української мови
  11. башта — Ба́шта, -ти; ба́шти, башт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. башта — БА́ШТА, и, ж. 1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. Ворота в баштах запирали (Котл., І, 1952, 279); Вдаряє дванадцять на башті Кремля! (С. Ол. Словник української мови в 11 томах
  13. башта — Башта, -ти ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. ум. баштонька, башточка. Словник української мови Грінченка