башта

Башта і вежа

Часом постає питання — яке з цих двох слів, що обидва відповідають російському іменнику башня, краще застосувати в тому чи тому контексті — башта чи вежа?

Ці слова бачимо в українській класичній літературі, в творах сучасних наших українських письменників і в фольклорі: «Змурував високу башту» (Б. Грінченко); «Ой позволь, батьку отамане, нам на башти стати — не одному генералу з пліч голівку зняти» (історична дума); «Капітан стояв, висунувшись по груди з башти, і поглядав за шляхом, за рухом, за повітрям» (Л. Первомайський) і «Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова» (народна пісня зі збірки Я. Головацького); «Видніються вже віддаля увінчані ясною зіркою озорені вежі Кремля» (М. Бажан).

Із цих прикладів читачеві ще важко зорієнтуватись, де саме слід ставити перше чи друге слово. Якщо глибше проаналізувати всі ті випадки, де трапляються ці слова, то можна зробити такий висновок: слово башта треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в наведеній вище історичній думі й «Енеїді» І. Котляревського: «Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах». Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці (наприклад, башта в танку), як це видно з цитати, взятої з твору Л. Первомайського. А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, наприклад, споруди Кремля, як це читаємо в вірші М. Бажана, або про архітектурні об’єкти, надто ґотичного типу, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.

Було ще слово гуляй-городина, що означало високу рухому дерев’яну споруду на зразок башти, яку підкочували колись під час бомбардування до ворожих мурів. Це слово втратило нині свою практичну вагу й може придатись хіба що в якомусь історичному творі.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. башта — И, ж., див. баштан. Словник сучасного українського сленгу
  2. башта — Вежа, варовня Словник чужослів Павло Штепа
  3. башта — Вежа, (табірна) вишка, (пожежна) каланча, (для дзвонів) дзвіниця, (біля мечеті) мінарет, (вартова) іст. маяк, д. стражниця; (як житло) іст. терем. Словник синонімів Караванського
  4. башта — Ба́шта, -ти; ба́шти, башт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. башта — ба́шта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. башта — БА́ШТА, и, ж. 1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. Словник української мови у 20 томах
  7. башта — Вежа Словник застарілих та маловживаних слів
  8. башта — БА́ШТА (висока вузька споруда, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.), ВЕ́ЖА. Розвиднялось. На магістратській башті — вартові і французький інженер-фортифікатор Боплан (О. Словник синонімів української мови
  9. башта — Башта, -ти ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. ум. баштонька, башточка. Словник української мови Грінченка
  10. башта — див. вежа; укріплення Словник синонімів Вусика
  11. башта — -и, ж. 1》 Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. 2》 військ. Верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля; вишка на судні, в якій містяться гармати й кулемети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. башта — БА́ШТА, и, ж. 1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. Ворота в баштах запирали (Котл., І, 1952, 279); Вдаряє дванадцять на башті Кремля! (С. Ол. Словник української мови в 11 томах
  13. башта — (польс. тат. — високе місце) Окрема будівля, у якій висота значно більше за горизонтальні розміри; або вертикальна частина споруди. Спочатку дерев'яні й муровані Б. зводилися як сторожові і оборонні. Архітектура і монументальне мистецтво