берма

(польс. < голл. — купа землі)

Елемент оборонного зодчества у вигляді уступу між стіною і валом, між валом і ровом, що виконується для посилення міцності укріплення.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берма — -и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. берма — бе́рма (польс. berma, від нім. Berme) 1. Уступ (горизонтальний майданчик) на укосах, який збільшує їхню стійкість. 2. Уступ уздовж окопу біля основи бруствера. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. берма — БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Якщо висота греблі понад 10 м, то для більшої стійкості укосів влаштовують горизонтальні ділянки – берми різної ширини (з наук.-попул. літ.); В бетонному каналі ще котилися могутні хвилі, мало не переливаючись на берми (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. берма — БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Якщо висота греблі понад 10 м, то для більше ї стійкості укосів влаштовують горизонтальні площадки — берми різної ширини (Довідник сіль. Словник української мови в 11 томах
  5. берма — бе́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. берма — Берма — bench, banguette, berm — *Berme — 1) При підземній розробці родовищ — смуга, яка прилягає до контуру об'єкта, що охороняється від впливу гірничих робіт, зовнішня межа якої є початковою для побудови запобіжного цілика. Ширина... Гірничий енциклопедичний словник