берма

Берма — bench, banguette, berm — *Berme — 1) При підземній розробці родовищ — смуга, яка прилягає до контуру об'єкта, що охороняється від впливу гірничих робіт, зовнішня межа якої є початковою для побудови запобіжного цілика. Ширина Б. в залежності від типу родовища і категорії охорони знаходиться в межах 2-20 м. 2) При відкритій розробці родов. — горизонтальний або слабкопохилий майданчик на неробочому борті або неробочій ділянці борту кар’єру, який розділяє суміжні за висотою уступи. Розрізнюють Б. запобіжну і транспортну. Запобіжна Б. призначена для підвищення стійкості і зменшення генерального кута укосу борту кар'єра, а також для запобігання випадковому випадінню шматків породи на розташовані нижче уступи. Ширину охоронної Б. приймають 0,1-0,2 висоти уступу, але не менше розміру, достатнього для розташування на Б. обладнання для навантаження і транспортування кусків породи, що впали. Транспортна Б. призначена для розміщення трансп. шляхів, які з'єднують робочі майданчики уступів з капітальними траншеями. Транспортну Б., яка поєднує декілька уступів, називають з’єднувальною. Частина верхнього майданчика уступу, ширина якого дорівнює розміру основи призми обвалення, називається Б. безпеки.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берма — бе́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. берма — -и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. берма — БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Якщо висота греблі понад 10 м, то для більшої стійкості укосів влаштовують горизонтальні ділянки – берми різної ширини (з наук.-попул. літ.); В бетонному каналі ще котилися могутні хвилі, мало не переливаючись на берми (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. берма — бе́рма (польс. berma, від нім. Berme) 1. Уступ (горизонтальний майданчик) на укосах, який збільшує їхню стійкість. 2. Уступ уздовж окопу біля основи бруствера. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. берма — БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Якщо висота греблі понад 10 м, то для більше ї стійкості укосів влаштовують горизонтальні площадки — берми різної ширини (Довідник сіль. Словник української мови в 11 томах
  6. берма — (польс. < голл. — купа землі) Елемент оборонного зодчества у вигляді уступу між стіною і валом, між валом і ровом, що виконується для посилення міцності укріплення. Архітектура і монументальне мистецтво