борозна

1. Заглиблення у стіні, яке виконане для влаштування димоходу, спирання п'яти склепіння, прилягання сходів тощо.

2. Те саме, що і траншея.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борозна — I. ЗМО́РШКА (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини), БРИ́ЖА перев. мн., рідше, МОРЩИ́НА розм., БГА́НКА розм. рідше, ЗМО́РЩИНА діал.; СКЛА́ДКА, БОРОЗНА́, ПРУГ рідше (глибока зморшка). Словник синонімів української мови
  2. борозна — борозна́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири борозни́ Орфографічний словник української мови
  3. борозна — Борозна́, -ни́; бо́розни, бо́розен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. борозна — БОРОЗНА́, и́, ж. 1. Довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом. Вона знялася з місця й побігла борозною через город (Н.-Лев., III, 1956, 338); Мавка сіла в борозні над стернею і похилилась у смутній задумі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. борозна — БОРОЗНА́, и́, ж. 1. Довга рівна заглибина в землі, проведена плугом. Вона знялася з місця й побігла борозною через город (І. Нечуй-Левицький); Мавка сіла в борозні над стернею і похилилась у смутній задумі (Леся Українка); Воли парубчак спинив... Словник української мови у 20 томах
  6. борозна — [борозна] -зни, зн. борозну, ор. -нойу, м. (на) -роуз(‘)н'і, мн. борозние, борозеин дв'і борозни Орфоепічний словник української мови
  7. борозна — -и, ж. 1》 Довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом. 2》 перен. Поздовжня заглибина в чому-небудь; зморшка, складка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. борозна — Борозна, -ни ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. Грин. ІІІ. 660, борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. І. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати. Мет. 365. Словник української мови Грінченка