брущатка

(синонім бруківка)

1. Твердий камінь для замощення шляхів.

2. Вимощена каменем проїзна частина дороги. Прийнято відрізняти наступні види:

~ мозаїчна — покриття з каменів, які оброблені зверху і з боків.

~ торцева — замощення шляху восьмикутними в плані обрубками дерева, які клали на пісок поверх дощатої основи.

~ шашкова — те саме, що і брущатка торцева.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брущатка — БРУЩА́ТКА, и, ж. 1. Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків. 2. розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом. Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (Бойч., Молодість, 1949, 141). Словник української мови в 11 томах
  2. брущатка — -и, ж. 1》 Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків. 2》 розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брущатка — БРУЩА́ТКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що брукі́вка 2. Брущатка гранітна є найкращим матеріалом для благоустрою територій (з наук.-техн. літ.). 2. розм. Те саме, що брук. Мокра брущатка блищала, як дзеркало, відбиваючи світло ліхтарів і додаючи в цей осінній луцький вечір казкові фарби (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. брущатка — бруща́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. брущатка — БРУК (дорога або вулиця, вимощена камінням), БРУКІ́ВКА, МОСТОВА́ розм. рідше; БРУЩА́ТКА (бруківка, вимощена каменями у формі брусків). Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (О. Словник синонімів української мови