брущатка

бруща́тка

-и, ж.

1》 Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків.

2》 розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брущатка — БРУЩА́ТКА, и, ж. 1. Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків. 2. розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом. Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (Бойч., Молодість, 1949, 141). Словник української мови в 11 томах
  2. брущатка — (синонім бруківка) 1. Твердий камінь для замощення шляхів. 2. Вимощена каменем проїзна частина дороги. Прийнято відрізняти наступні види: ~ мозаїчна — покриття з каменів, які оброблені зверху і з боків. Архітектура і монументальне мистецтво
  3. брущатка — БРУЩА́ТКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що брукі́вка 2. Брущатка гранітна є найкращим матеріалом для благоустрою територій (з наук.-техн. літ.). 2. розм. Те саме, що брук. Мокра брущатка блищала, як дзеркало, відбиваючи світло ліхтарів і додаючи в цей осінній луцький вечір казкові фарби (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. брущатка — бруща́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. брущатка — БРУК (дорога або вулиця, вимощена камінням), БРУКІ́ВКА, МОСТОВА́ розм. рідше; БРУЩА́ТКА (бруківка, вимощена каменями у формі брусків). Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (О. Словник синонімів української мови