1. Великий тлумачний словник сучасної мови

брьохати

брьо́хати

-аю, -аєш, недок., розм.

Поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брьохати — брьо́хати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. брьохати — БРЬО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.). Так і брьохав по воді (Сл. Гр.); В глибоких заметах брьохають коні (М. Словник української мови у 20 томах
  3. брьохати — див. іти; кидати; ходити Словник синонімів Вусика
  4. брьохати — БРЕСТИ́ (іти по воді і взагалі по чомусь рідкому, вологому, грузькому); БРЬО́ХАТИ розм., БРЬО́ХАТИСЯ розм. (поволі брести); ЧВАЛА́ТИ розм., ЧАЛА́ПАТИ розм., ЧАЛА́ПКАТИ розм., ШЕЛЕ́ПАТИ діал., ШЕЛЕ́ПАТИСЯ діал. (брести з шумом). Словник синонімів української мови
  5. брьохати — БРЬО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.). Так і брьохав по воді (Сл. Гр.); В глибоких заметах брьохають коні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах