біржа

(нім. лат. — гаманець)

1. Споруда для здійснення комерційних угод. Вважаючись храмом торгівлі, на поч. XIX ст. зводилась подібною до античного периптеру або простиля. Згодом отримала власний репрезентативний вигляд, відзначаючись урочистим входом і величезним розкішним залом, поруч з яким розташовувались службові приміщення. Прийнято розрізняти:

~ товарну, де ведеться оптова торгівля товарами, але без представлення їх готівкою;

~ фондову, де здійснюється купівля-продаж цінних паперів.

Також існує:

~ праці — місце найма робітників, споруда, де регіструються безробітні, серед яких підприємці знаходять потрібну робочу силу, відбирають кваліфіковані кадри.

2. У Російській імперії XIX ст. Б. називали деякі торговельні площі і пристані, стоянки візників.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біржа — БІ́РЖА, і, ж. 1. У капіталістичних країнах — установа, де здійснюються торговельні, фінансові та інші операції. На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (Гончар, Таврія.., 1957, 584). Словник української мови в 11 томах
  2. біржа — див. ярмарок Словник синонімів Вусика
  3. біржа — Біржа, -жі ж. 1) Биржа, мѣсто стоянки городскихъ извощиковъ. 2) Городскія извощичьи дрожки, сани. Ми приїхали біржею. Полт. Словник української мови Грінченка
  4. біржа — Бі́ржа, бі́ржі, -жі, -жею; бі́ржі, бірж, бі́ржам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. біржа — Форма організованого ринку, на якому відбуваються трансакції купівлі-продажу; за предметом трансакцій б. можна поділити на: фондові, товарні, фрахтові, страхувальні та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  6. біржа — [б’іржа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  7. біржа — -і, ж. 1》 Постійно діючий ринок (зокрема міжнародний) масових товарів, нерухомості, цінних паперів, золота і валюти, а також робочої сили. Бартерна біржа — товарна біржа з натуральним товарообміном, яка виникає в умовах дефіциту продукції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. біржа — бі́ржа (голл. beurs, нім. Borse) 1. В капіталістичних країнах ринок оптової торгівлі товарами (товарна Б.) або цінними паперами (фондова Б.). Від прізвища купецької сім’ї ван дер Бурс в Брюгге (13 ст.). 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. біржа — рос. биржа (голланд. beurs, нім. Burse — гаманець) — установа (організація), гуртовий ринок однотипних товарів, на якому відбуваються операції купівлі-продажу великих партій товарів (послуг), цінних паперів, валюти, інформації... Eкономічна енциклопедія
  10. біржа — (англ. exchange) найбільш розвинена форма регулярно функціонуючого ринку масових товарів, що продаються за стандартами або зразками (товарна б.); цінних акцій чи облігацій (фондова б.); іноземної валюти (валютна б.). Економічний словник
  11. біржа — бі́ржа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  12. біржа — БІ́РЖА, і, ж. 1. Організаційно оформлений і постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами. На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (О. Словник української мови у 20 томах