біржа

БІ́РЖА, і, ж.

1. Організаційно оформлений і постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами.

На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (О. Гончар).

2. заст. Місце стоянки візників, фурманів у містах.

Візники стояли на біржі;

// Сани або дрожки візника, який стоїть на біржі (у 2 знач.).

Ми приїхали біржею (Сл. Гр.).

Член бі́ржі див. член;

Член фо́ндової бі́ржі див. член;

Чо́рний ри́нок <�Чо́рна бі́ржа> див. ри́нок.

△ (1) Бі́ржа пра́ці – установа, яка здійснює посередництво між працівником і підприємцем при найманні робочої сили і в якій ведуть облік безробітних та сприяють їх працевлаштуванню.

Треба насамперед зареєструватись як командировочному і взятись на облік у профспілчанській [профспілковій] біржі праці (В. Підмогильний);

– Я тут щось на зразок завідувача місцевих кадрів, або біржі праці (Ю. Винничук);

(2) Бро́керська бі́ржа – установа, в якій здійснюють різні торговельні, фінансові та інші операції через посередництво брокерів.

Шкода, яка заподіюється внаслідок незаконних дій або недбалості, неуважності дій нотаріуса і брокерської біржі, має зовсім різну правову природу і зовсім різні за видом санкції (з публіц. літ.);

(3) Това́рна бі́ржа – організаційно оформлений і постійно діючий ринок, на якому здійснюють оптову торгівлю перев. сировиною, матеріалами та продовольчими товарами, створюють і регулюють біржовий товарний ринок.

Товарна біржа діє на засадах самоврядування та повної господарської самостійності (з мови документів);

(4) Фо́ндова бі́ржа – спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Було зроблено спробу розглянути аспекти діяльності фондової біржі, її сутність, призначення, що визначають і її місце в національному господарстві (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біржа — бі́ржа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. біржа — [б’іржа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  3. біржа — -і, ж. 1》 Постійно діючий ринок (зокрема міжнародний) масових товарів, нерухомості, цінних паперів, золота і валюти, а також робочої сили. Бартерна біржа — товарна біржа з натуральним товарообміном, яка виникає в умовах дефіциту продукції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біржа — (англ. exchange) найбільш розвинена форма регулярно функціонуючого ринку масових товарів, що продаються за стандартами або зразками (товарна б.); цінних акцій чи облігацій (фондова б.); іноземної валюти (валютна б.). Економічний словник
  5. біржа — див. ярмарок Словник синонімів Вусика
  6. біржа — бі́ржа (голл. beurs, нім. Borse) 1. В капіталістичних країнах ринок оптової торгівлі товарами (товарна Б.) або цінними паперами (фондова Б.). Від прізвища купецької сім’ї ван дер Бурс в Брюгге (13 ст.). 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. біржа — Форма організованого ринку, на якому відбуваються трансакції купівлі-продажу; за предметом трансакцій б. можна поділити на: фондові, товарні, фрахтові, страхувальні та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  8. біржа — Бі́ржа, бі́ржі, -жі, -жею; бі́ржі, бірж, бі́ржам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. біржа — БІ́РЖА, і, ж. 1. У капіталістичних країнах — установа, де здійснюються торговельні, фінансові та інші операції. На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (Гончар, Таврія.., 1957, 584). Словник української мови в 11 томах
  10. біржа — рос. биржа (голланд. beurs, нім. Burse — гаманець) — установа (організація), гуртовий ринок однотипних товарів, на якому відбуваються операції купівлі-продажу великих партій товарів (послуг), цінних паперів, валюти, інформації... Eкономічна енциклопедія
  11. біржа — (нім. лат. — гаманець) 1. Споруда для здійснення комерційних угод. Вважаючись храмом торгівлі, на поч. XIX ст. зводилась подібною до античного периптеру або простиля. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. біржа — Біржа, -жі ж. 1) Биржа, мѣсто стоянки городскихъ извощиковъ. 2) Городскія извощичьи дрожки, сани. Ми приїхали біржею. Полт. Словник української мови Грінченка