бір
БІР¹, бо́ру, ч.
Сосновий або інший шпильковий ліс; мішаний ліс із переважанням сосни.
Передо мною сніг біліє. Кругом бори та болота (Т. Шевченко);
То не звір блукає в сосновому бору, то мати тікає з сином (І. Нечуй-Левицький);
Їхали мовчки, тілько вітер глухо стогнав у смерекових борах, віщуючи близьку відлигу (І. Франко);
Кожну ніч порипують бори, І ладаном мені живиця пахне (В. Стус);
Хіба можна не любити своєрідну красу соснового бору з його м'яким оксамитовим мохом і терпким запахом хвої? (із журн.);
// Взагалі будь-який ліс.
Гуляє вітер у степах, Верхи борів гойдає (М. Рильський);
Весною діти збирають в бору й на луках суниці (О. Воропай).
БІР², бо́ру, ч., діал., іст.
Податок; данина.
Бір – так називався в Молдові подвірний податок із селян (з XV ст.), а також збір на подарунки турецькому султанові в XVІ–XVIII ст. (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- бір — БІР – БОР Бір, бору. Шпильковий ліс або мішаний з переважанням сосни; будь-який ліс. І лісів видно багато: одні зелені соснові бори, другі чорні, стоять, о чімсь шепчуться стиха межи собою, вигріваються до сонця (Т. Літературне слововживання
- бір — I бору, ч. Сосновий або інший хвойний ліс; також мішаний ліс із переважанням сосни. || Взагалі будь-який ліс. II бору, ч. У Молдавії – подвірна подать з селян (з 15 ст.), а також дань Турції та данина на подарунки султану в 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бір — Діброва, дібровка, дібровонька, ліс, лісок, лісочок Словник чужослів Павло Штепа
- Бір — Бір іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- бір — див. ліс Словник синонімів Вусика
- бір — (молд. – данина, податок) 1. Подвірний податок з селян у Молдавії в 15 – 18 ст. 2. Збір на подарунки турецькому султану і його придворним. Словник іншомовних слів Мельничука
- бір — Хвойний ліс, або ліс з переважанням хвойних дерев; існує кілька типів, характерних для різних біотопів, напр., сосновий (сухий) б., гірський б. (на неродючих ґрунтах), мішаний б. — на родючих ґрунтах. Універсальний словник-енциклопедія
- бір — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- бір — Бір, бо́ру, бо́рові, в бору́ і в бо́рі; бо́ри, бо́рів, -рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бір — БІР, бо́ру, ч. Сосновий або інший шпильковий ліс; також мішаний ліс з переважанням сосни. Передо мною сніг біліє. Кругом бори та болота (Шевч., І, 1951, 243); То не звір блукає в сосновому бору, то мати тікав з сином (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах