бір

ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. (дубовий ліс); ПУ́ЩА, ХА́ЩІ (великий густий, дрімучий ліс); ПРА́ЛІС (предковічний ліс); ЛІСОПА́РК (приміський ліс); ЛУГ заст. (низина, поросла лісом). За Россю на горбах сизів старий ліс (І. Нечуй-Левицький); Машини мчали в ніч, в гущавину поліських борів, назустріч ранкові... (В. Козаченко); Дорога й далі йшла вздовж Уралу.. Траплялися тінисті гаї і неглибокі балки (З. Тулуб); Недалеко шляху ріденький перелісок (С. Васильченко); Часом ми переїздили місток через неглибоку синю річечку,.. часом пропливав повз нас негустий низькорослий переліс (Л. Первомайський); Біля прилісу Яків наздоганяє двох дівчат (М. Стельмах); Дивною була ця любов до степових рослин і запахів у нього, корінного поліщука, який народився і виріс у суворих пущах, під шум вікових поліських дібров (О. Гончар); Пролітають мимо них Чагарі й дубини, Ліси, села, хутори (С. Руданський); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (П. Воронько); Птиці Вилітали з дубника (П. Воронько); У полі стояла спека, а тут, у затінку густого дубиння, було вільготно і навіть не душно (Ю. Смолич); Здається, він заблудився в лісових хащах (О. Гуреїв); Околиця села, а за нею — берег, ніби болото, а далі старезний похмурий праліс (М. Олійник); Часом.. їдуть вони не прямо бульваром, а звертають ліворуч, поза лісопарком (Ю. Мушкетик); Далі почалися великі, темні луги (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бір — БІР – БОР Бір, бору. Шпильковий ліс або мішаний з переважанням сосни; будь-який ліс. І лісів видно багато: одні зелені соснові бори, другі чорні, стоять, о чімсь шепчуться стиха межи собою, вигріваються до сонця (Т. Літературне слововживання
  2. бір — I бору, ч. Сосновий або інший хвойний ліс; також мішаний ліс із переважанням сосни. || Взагалі будь-який ліс. II бору, ч. У Молдавії – подвірна подать з селян (з 15 ст.), а також дань Турції та данина на подарунки султану в 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бір — Діброва, дібровка, дібровонька, ліс, лісок, лісочок Словник чужослів Павло Штепа
  4. бір — БІР¹, бо́ру, ч. Сосновий або інший шпильковий ліс; мішаний ліс із переважанням сосни. Передо мною сніг біліє. Кругом бори та болота (Т. Шевченко); То не звір блукає в сосновому бору, то мати тікає з сином (І. Словник української мови у 20 томах
  5. Бір — Бір іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  6. бір — див. ліс Словник синонімів Вусика
  7. бір — (молд. – данина, податок) 1. Подвірний податок з селян у Молдавії в 15 – 18 ст. 2. Збір на подарунки турецькому султану і його придворним. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. бір — Хвойний ліс, або ліс з переважанням хвойних дерев; існує кілька типів, характерних для різних біотопів, напр., сосновий (сухий) б., гірський б. (на неродючих ґрунтах), мішаний б. — на родючих ґрунтах. Універсальний словник-енциклопедія
  9. бір — Бір, бо́ру, бо́рові, в бору́ і в бо́рі; бо́ри, бо́рів, -рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бір — БІР, бо́ру, ч. Сосновий або інший шпильковий ліс; також мішаний ліс з переважанням сосни. Передо мною сніг біліє. Кругом бори та болота (Шевч., І, 1951, 243); То не звір блукає в сосновому бору, то мати тікав з сином (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах