ванта

(голл.)

Розтяжка з канатів або тросів, що виконується для кріплення високих щогл, мостів, щоглових споруд тощо.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванта — ва́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ванта — див. ванти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ванта — Линводрабина Словник чужослів Павло Штепа
  4. ванта — ВА́НТА див. ва́нти. Словник української мови у 20 томах
  5. ванта — Трос, що підтримує збоку щоглу судна. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ванта — ВА́НТА див. ва́нти. Словник української мови в 11 томах