ванта
(голл.)
Розтяжка з канатів або тросів, що виконується для кріплення високих щогл, мостів, щоглових споруд тощо.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ванта — ва́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ванта — див. ванти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ванта — Линводрабина Словник чужослів Павло Штепа
- ванта — ВА́НТА див. ва́нти. Словник української мови у 20 томах
- ванта — Трос, що підтримує збоку щоглу судна. Універсальний словник-енциклопедія
- ванта — ВА́НТА див. ва́нти. Словник української мови в 11 томах