ванта

ва́нта

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванта — Трос, що підтримує збоку щоглу судна. Універсальний словник-енциклопедія
  2. ванта — Линводрабина Словник чужослів Павло Штепа
  3. ванта — (голл.) Розтяжка з канатів або тросів, що виконується для кріплення високих щогл, мостів, щоглових споруд тощо. Архітектура і монументальне мистецтво
  4. ванта — див. ванти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ванта — ВА́НТА див. ва́нти. Словник української мови у 20 томах
  6. ванта — ВА́НТА див. ва́нти. Словник української мови в 11 томах