1. Архітектура і монументальне мистецтво

врубка

Сполучення дерев'яних конструкцій (колод, дощок, брусів) в кутах і місцях пересічення.

докл. див.:

- "в глухар"

- "в голку"

- "в лапу"

- "в напівлапу"

- "в обло"

- "в охлуп"

- "в охряпку"

- "в паз"

- впівдерева

- "в погон"

- "в потемки"

- "в присік"

- "в раковину"

- "в ріж"

- врізнопаз

- "в чашу"

- "в шап"

- канюк

- "ластівчин хвіст"

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врубка — ВРУ́БКА, и, ж., буд. З'єднання колод і брусів без проміжних елементів. Одна з найпоширеніших врубок – це врубка зубом, коли кінець однієї колоди чи бруса впирається в іншу колоду чи брус, з силою притискаючись до нього (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах