в'язниця

Споруда або її частина, призначена для утримання ув'язнених.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язниця — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  2. в'язниця — в'язни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. в'язниця — -і, ж. Приміщення, де тримають в'язнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. в'язниця — В'ЯЗНИ́ЦЯ, і, ж. Приміщення, де тримають в'язнів. Чи правда, що губили Пилипка в в'язниці? (Сл. Гр.); Хмельницький, засуджений гетьманом Потоцьким на смерть, утік із в'язниці і прямував на Січ (І. Словник української мови у 20 томах
  5. в'язниця — Абахта (нар. гауптвахта), арештантська, бомжарня, буздигарня, бупр (будинок примусових робіт), буцегарня, гауптвахта (військ.), держка, допр (рос. Словник синонімів Вусика
  6. в'язниця — (приміщення для в'язнів) тюрма, зневажл. тюряга, заст. кримінал, темна, діал. цюпа. Словник синонімів Полюги
  7. в'язниця — Тюрма, г. кримінал, жм. хурдига, тюряга, арешт, як ім. чорна, з. остріг, ев. курорт, санаторія; (у цитаделі) равелін, п! БУЦЕГАРНЯ. Словник синонімів Караванського
  8. в'язниця — В'язниця, -ці ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137. Словник української мови Грінченка