1. Словник синонімів Вусика

в'язниця

Абахта (нар. гауптвахта), арештантська, бомжарня, буздигарня, бупр (будинок примусових робіт), буцегарня, гауптвахта (військ.), держка, допр (рос. варіант "бупр", поширений в народі), живодерня, задротованка, запертя, застінки, застінок, затвор, каземат, казниця, казня, казнь, капезе, карцер, каталажка, каталузка, катівня, катуш (від "кат"), коза, концтабір, куна, кутузка, лагпукт, людоморка, мучилка, мучилисько, мучилище, острог, придержниця, сибірка, схованка, табір, темна, темниця, турма, тюрма, тюряга, тюряка, ув'язнення, фурдига, холодна, холодниця, хурдига, хурдигарня, цюпа, чорна, яма (посадили в яму)

Фразеологічні синоніми: виправна колонія; дармове мешкання; дідова хата; дядькова хата; казенний дім; казенні хліба (посадити на казенні хліба); казенні харчі; пересильна тюрма; романова хата; татова хата (ірон.); темниця темна

Приповідки: Турма не дурна: без людей не бува

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язниця — (приміщення для в'язнів) тюрма, зневажл. тюряга, заст. кримінал, темна, діал. цюпа. Словник синонімів Полюги
  2. в'язниця — в'язни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. в'язниця — Тюрма, г. кримінал, жм. хурдига, тюряга, арешт, як ім. чорна, з. остріг, ев. курорт, санаторія; (у цитаделі) равелін, п! БУЦЕГАРНЯ. Словник синонімів Караванського
  4. в'язниця — -і, ж. Приміщення, де тримають в'язнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. в'язниця — В'ЯЗНИ́ЦЯ, і, ж. Приміщення, де тримають в'язнів. Чи правда, що губили Пилипка в в'язниці? (Сл. Гр.); Хмельницький, засуджений гетьманом Потоцьким на смерть, утік із в'язниці і прямував на Січ (І. Словник української мови у 20 томах
  6. в'язниця — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  7. в'язниця — Споруда або її частина, призначена для утримання ув'язнених. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. в'язниця — В'язниця, -ці ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137. Словник української мови Грінченка