галерея

(рос. < фр. — прохід)

1. Довга споруда чи напіввідкрите приміщення з дахом, обмежене з одного чи двох боків тільки підпорами.

2. Вузьке крите приміщення, створене для з'єднання двох і більше будівель або підходу до приміщення. Серед відзначених існують наступні різновиди:

~ висяча — влаштована на консолях, випусках; інколи підтримувалась підпорами. Звичайно застосовувалася у дерев'яному теслярстві.

~ довга — розташована на верхньому поверсі англійського особняка, куди виходили двері житлових кімнат і з якої милувалися довкіллям. Сформувалась ще в епоху Середньовіччя.

~ крита — у найдавніші часи являла собою кілька розташованих на одній осі і зблокованих дольменів, служила проходом до сакрального приміщення, підземного поховання знатної особи. Таким чином формувалася композиція дромоса, що була розповсюджена в егейській та давньогрецькій архітектурі.

~ підземна — потайний хід для зв'язку між окремо розташованими будівлями.

3. Фортифікаційна споруда для сполучення між частинами укріплення або посилення його обороноздатності, тут вирізняється так звані:

~ голландська — стіни, стеля й підлога виконані з дощок, що стикуються одна з одною.

~ мінна — підземний хід, обшитий дошками. Звичайно влаштовувався нападниками при облозі фортеці.

~ контрескарпна — влаштована у контрескарпній стінці, що з'єднує кофри.

~ контрмінна — підземний хід, влаштований захисниками фортеці і спрямований на знищення мінних Г.

4. Склепінчастий навіс у гірській місцевості над залізничною колією, призначений захистити потяги від обвалів каменів.

5. Широкий парадний коридор, влаштований в середині споруди для з'єднання певних кімнат і залів.

6. Великий видовжений зал, освітлений з одного боку великими вікнами. Глуха поздовжня стіна напроти вікон звичайно прикрашалась гобеленами, численними станковими картинами, невеликими скульптурними творами. Внаслідок термін "галерея" згодом став вживатися для відповідного типу споруд з державними і приватними зібраннями живописних праць, художніми колекціями. Тобто:

~ художня — споруда, де зберігаються і експонуються твори станкового і декоративно-ужиткового мистецтва. Характерна анфіладним розплануванням просторих залів, влаштуванням ліхтарів для верхнього освітлення і репрезентативним зовнішнім виглядом.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галерея — ГАЛЕРЕ́Я, ї, ж. 1. Критий чи відкритий коридор, що з'єднує два або кілька приміщень; довгий балкон уздовж будинку. Навкруги його [будинку] була галерея попід стріхами, а в садок виступав круглий ґанок чи тераса (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  2. галерея — [галеирейа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. галерея — 1. басань, перехід, прохід 2. (малюнків) вистава Словник чужослів Павло Штепа
  4. галерея — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  5. галерея — галере́я (франц. galerie, від італ. galleria) 1. Довге й вузьке крите приміщення. 2. Підземний хід. 3. Найвищий ярус зали для глядачів. 4. Приміщення для експонування мистецьких творів. 5. Переносно – довгий ряд (напр., Г. людських типів). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. галерея — галере́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. галерея — -ї, ж. 1》 Критий чи відкритий коридор, що з'єднує два або кілька приміщень; також довгий балкон уздовж будинку. 2》 Верхні яруси театру, цирку і т. ін. 3》 Довгий вузький підземний хід у військових спорудах, за гірничих робіт і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. галерея — I 1 самостійний музей малярства або скульптури, також відділ у великому музеї; 2. виставковий салон, де водночас продають твори мистецтва. II довгий колонний ґанок (зазвичай аркадний), що оперізує будинок, переважно навколо внутрішнього подвір'я. Універсальний словник-енциклопедія
  9. галерея — Галерея — gallery — *Galerie – 1) Довгий вузький підземний хід при гірничих роботах. 2) Ряд свердловин, пробурених у продуктивному пласті, кількість яких є нескінченною, тобто уявний повздовжній розріз пласта. Гірничий енциклопедичний словник
  10. галерея — ГАЛЕРЕ́Я, ї, ж. 1. Критий чи відкритий коридор, що з’єднує два або кілька приміщень; також довгий балкон вздовж будинку. Навкруги його (будинку] була галерея попід стріхами, а в садок виступав круглий ганок чи тераса (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. галерея — ГАЛЕРЕ́Я (верхні яруси театру, цирку тощо), ГАЛЬО́РКА розм. Місця були заповнені від партеру до останнього ряду галереї (І. Ле); Суфлер почав подавати слова.. Підказування було чути аж на гальорці (П. Панч). Словник синонімів української мови