галерея

(рос. < фр. — прохід)

1. Довга споруда чи напіввідкрите приміщення з дахом, обмежене з одного чи двох боків тільки підпорами.

2. Вузьке крите приміщення, створене для з'єднання двох і більше будівель або підходу до приміщення. Серед відзначених існують наступні різновиди:

~ висяча — влаштована на консолях, випусках; інколи підтримувалась підпорами. Звичайно застосовувалася у дерев'яному теслярстві.

~ довга — розташована на верхньому поверсі англійського особняка, куди виходили двері житлових кімнат і з якої милувалися довкіллям. Сформувалась ще в епоху Середньовіччя.

~ крита — у найдавніші часи являла собою кілька розташованих на одній осі і зблокованих дольменів, служила проходом до сакрального приміщення, підземного поховання знатної особи. Таким чином формувалася композиція дромоса, що була розповсюджена в егейській та давньогрецькій архітектурі.

~ підземна — потайний хід для зв'язку між окремо розташованими будівлями.

3. Фортифікаційна споруда для сполучення між частинами укріплення або посилення його обороноздатності, тут вирізняється так звані:

~ голландська — стіни, стеля й підлога виконані з дощок, що стикуються одна з одною.

~ мінна — підземний хід, обшитий дошками. Звичайно влаштовувався нападниками при облозі фортеці.

~ контрескарпна — влаштована у контрескарпній стінці, що з'єднує кофри.

~ контрмінна — підземний хід, влаштований захисниками фортеці і спрямований на знищення мінних Г.

4. Склепінчастий навіс у гірській місцевості над залізничною колією, призначений захистити потяги від обвалів каменів.

5. Широкий парадний коридор, влаштований в середині споруди для з'єднання певних кімнат і залів.

6. Великий видовжений зал, освітлений з одного боку великими вікнами. Глуха поздовжня стіна напроти вікон звичайно прикрашалась гобеленами, численними станковими картинами, невеликими скульптурними творами. Внаслідок термін "галерея" згодом став вживатися для відповідного типу споруд з державними і приватними зібраннями живописних праць, художніми колекціями. Тобто:

~ художня — споруда, де зберігаються і експонуються твори станкового і декоративно-ужиткового мистецтва. Характерна анфіладним розплануванням просторих залів, влаштуванням ліхтарів для верхнього освітлення і репрезентативним зовнішнім виглядом.