1. Словник української мови в 11 томах

галерея

ГАЛЕРЕ́Я, ї, ж.

1. Критий чи відкритий коридор, що з’єднує два або кілька приміщень; також довгий балкон вздовж будинку.

Навкруги його (будинку] була галерея попід стріхами, а в садок виступав круглий ганок чи тераса (Н.-Лев., І, 1956, 442);

Семен піднявся по стрімких залізних сходах і опинився на галереї, яка вела до входу в цех (Собко, Біле полум’я, 1952, 7);

*У порівн. Легкі, білі хмарки двома довгими рядками стали по обидва боки до самої палати, наче довга галерея (Н.-Лев., IV, 1956, 38).

2. Верхні яруси театру, цирку і т. ін.

Місця були заповнені від партеру до останнього ряду галереї (Ле, Право.., 1957, 64).

3. Довгий вузький підземний хід у військових спорудах, при гірничих роботах і т. ін.

Ми вийшли у величезну підземну галерею (Трубл., II, 1955, 289);

*Образно. Дід з онуком забрали лопати І, розкидавши сніг од дверей, Вдвох прорили від самої хати Кілька довгих вузьких галерей (Мас., Степ.., 1938, 18).

4. Спеціальне приміщення, художній музей, в якому розміщені для огляду твори мистецтва.

Вчора абдивився акваріум, і зоологічний сад, а сьогодні.. Новий музей і Національну галерею (Коцюб., III, 1956, 266);

Великим піклуванням радянської влади оточені також засновані вже після визволення Львівська картинна галерея та численні музеї (Козл., Відродження.., 1950, 69).

5. кого, чого, перен. Довгий ряд, низка.

Моя пам’ять перебирала цілу галерею шпигів, яких я знав у багатьох городах, але не могла згадати, де й коли я бачив цього добродія, при яких умовах (Коцюб., II, 1955, 428);

Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка, нещадних пригноблювачів і експлуататорів, понурих скнар і фанатиків збагачення вийшли з-під пера Тобілевича (Рильський, III, 1955, 284);

У своїх віршах П. Тичина змальовує широку галерею поетичних портретів славних синів радянського народу ("Горький", "Фелікс Дзержинський") (Іст. укр. літ., II, 1956, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галерея — галере́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галерея — [галеирейа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. галерея — Галерея — gallery — *Galerie – 1) Довгий вузький підземний хід при гірничих роботах. 2) Ряд свердловин, пробурених у продуктивному пласті, кількість яких є нескінченною, тобто уявний повздовжній розріз пласта. Гірничий енциклопедичний словник
  4. галерея — -ї, ж. 1》 Критий чи відкритий коридор, що з'єднує два або кілька приміщень; також довгий балкон уздовж будинку. 2》 Верхні яруси театру, цирку і т. ін. 3》 Довгий вузький підземний хід у військових спорудах, за гірничих робіт і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. галерея — 1. басань, перехід, прохід 2. (малюнків) вистава Словник чужослів Павло Штепа
  6. галерея — ГАЛЕРЕ́Я, ї, ж. 1. Критий чи відкритий коридор, що з'єднує два або кілька приміщень; довгий балкон уздовж будинку. Навкруги його [будинку] була галерея попід стріхами, а в садок виступав круглий ґанок чи тераса (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  7. галерея — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  8. галерея — галере́я (франц. galerie, від італ. galleria) 1. Довге й вузьке крите приміщення. 2. Підземний хід. 3. Найвищий ярус зали для глядачів. 4. Приміщення для експонування мистецьких творів. 5. Переносно – довгий ряд (напр., Г. людських типів). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. галерея — I 1 самостійний музей малярства або скульптури, також відділ у великому музеї; 2. виставковий салон, де водночас продають твори мистецтва. II довгий колонний ґанок (зазвичай аркадний), що оперізує будинок, переважно навколо внутрішнього подвір'я. Універсальний словник-енциклопедія
  10. галерея — ГАЛЕРЕ́Я (верхні яруси театру, цирку тощо), ГАЛЬО́РКА розм. Місця були заповнені від партеру до останнього ряду галереї (І. Ле); Суфлер почав подавати слова.. Підказування було чути аж на гальорці (П. Панч). Словник синонімів української мови
  11. галерея — (рос. < фр. — прохід) 1. Довга споруда чи напіввідкрите приміщення з дахом, обмежене з одного чи двох боків тільки підпорами. 2. Вузьке крите приміщення, створене для з'єднання двох і більше будівель або підходу до приміщення. Архітектура і монументальне мистецтво