гарба

(санскр. — матка)

1. Півсферичної форми ступа, що символічно відображала початок життя (порівн. анда).

2. Внутрішня поверхня склепіння над молитовним приміщенням.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарба — Гарба, -би ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатер. у. Словник української мови Грінченка
  2. гарба — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
  3. гарба — гарба карт. вид гри (ст)||контра, хап, хапанка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гарба — Гарба́, -би́; га́рби, гарб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гарба — ГАРБА́, и́, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. Щоранку вони запрягали в свою двоколесу гарбу маленьку, худу й облізлу шкапину (М. Коцюбинський); У дворі було завізно від гарб, навантажених ослів і людей (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. гарба — гарба́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гарби́ Орфографічний словник української мови
  7. гарба — ГАРБА́, и, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. Щоранку вони [цигани] запрягали в свою двоколесу гарбу маленьку, худу й облізлу шкапину (Коцюб., I, 1955, 371); Не скрипіли з поля важкі гарби з золотими снопами (Гончар, Новели, 1954, 23). Словник української мови в 11 томах
  8. гарба — -и, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. гарба — И, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. З зазубринами грім, немов рубель, пригнічує поважні хмари-гарби і часто падають їздового удари... (ЧТ:155). Словник поетичної мови Василя Стуса
  10. гарба — див. ВІЗ. Словник синонімів Караванського
  11. гарба — див. багато Словник синонімів Вусика