гер

(монг.)

Повстяна юрта висотою біля 3 м на дерев'яному каркасі з розсувними решітками стін (хан). Увінчувалась своєрідним дахом у вигляді усіченого конуса, мала зовнішні повстяні двері та внутрішні дерев'яні розписні. Легко розбиралася і збиралася на новому місці, служила для монголів не тільки житлом, а й храмом. Була запозичена й іншими народами, зокрема скотарями-калмиками (синонім — ішкя гер).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гер — ГЕР¹, а, ч. Ввічливе звертання або йменування чоловіка у німців та інших німецькомовних народів, що вживається звичайно перед прізвищем. – Гер бортмеханік! – звернувся штурман до Пранека (Іван Ле); Міллер збентежився .. Словник української мови у 20 томах