голубець

1. Двосхиле або інше за формою покриття, навіс, що захищав розміщені на фасадах ікони від дощів і снігу.

2. Чотирикутний в плані стовпчик на дорозі або могилі, увінчаний іконою під двосхилим покриттям.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубець — Бця, ч., див. голубий. Словник сучасного українського сленгу
  2. голубець — ГОЛУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до го́луб 1, 3. Голубець гукає, як пари шукає (Номис, 1864, № 8858); *У порівн. А Петрик такий біленький, такий вичесаний, гей голубець (Черемш., Тв., 1960, 34); Під образами паперові голубці, квітки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. голубець — Голубець, -бця м. 1) ум. отъ голуб. Лучний нині горобець, як завтра голубець. Ном. № 7295. Прилетів голуб з чорної хмари, забив голубця, розлучив з пари. Мет. 107. Словник української мови Грінченка
  4. голубець — -бця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до голуб 1), 3). 2》 Па в танцях. 3》 див. голубці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. голубець — ГОЛУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до го́луб 1, 3. Голубець гукає, як пари шукає (Номис); Де не взявся сизокрилий голубець (Л. Глібов); Під образами паперові голубці, квітки (Леся Українка); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. голубець — (-бця) ч.; мол., крим.; жарт.-ірон. Гомосексуаліст. БСРЖ, 132; ПСУМС, 18; СЖЗ, 31. Словник жарґонної лексики української мови
  7. голубець — Голубе́ць, -бця́; -бці́, -бці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. Голубець — Голубе́ць прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови