горбиль
(нім.)
1. Необроблена крайня дошка, яка зберегла випуклу форму одного боку у вигляді горба і переважно використовується для допоміжних споруд, чорних підлог тощо.
2. Дерев'яна або кам'яна профільована рама вікна для укріплення скла у середньовічні часи. Малюнок Г. у вигляді трифоріїв, квадрифоліїв разом з свинцевими перемичками і кольоровими стеклами формував композиції вітражів.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me