горбиль

горби́ль

-ю, ч.

Пиломатеріал, що отримується шляхом зрізу зовнішньої частини колоди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбиль — (-я) ч.; мол. Смішна історія, жарт, анекдот. ПСУМС, 18. Словник жарґонної лексики української мови
  2. горбиль — (нім.) 1. Необроблена крайня дошка, яка зберегла випуклу форму одного боку у вигляді горба і переважно використовується для допоміжних споруд, чорних підлог тощо. 2. Дерев'яна або кам'яна профільована рама вікна для укріплення скла у середньовічні часи. Архітектура і монументальне мистецтво