гуртожиток

Споруда з кімнатами для тимчасового сумісного проживання студентів або молодих робітників.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртожиток — [гуртожиеток] -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  2. гуртожиток — син. гурт, гуртак, гуртня, гуртяга. Словник жарґонної лексики української мови
  3. гуртожиток — гурто́житок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. гуртожиток — прв. іст. бурса, жм. кошара; (для солдат) казарма, г. касарня. ГУРТОМ пр., (спільними силами) толокою, шарварком, разом, спільно, колективно, вкупі, купно, юрбою, д. вайлом; (продавати) гамузом, усе разом. Словник синонімів Караванського
  5. гуртожиток — Гурто́житок, -тка, в -тку; -житки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гуртожиток — -тку, ч. Приміщення для спільного проживання осіб, перев. тих, що працюють на одному підприємстві або вчаться в одному навчальному закладі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. гуртожиток — ГУРТО́ЖИТОК (приміщення для спільного проживання); ІНТЕРНА́Т (для учнів і студентів); ПАНСІО́Н заст., ПАНСІОНА́Т заст. (з повним утриманням учнів); БУ́РСА (при духовній школі). У гуртожитку тепла тиша, Читають, пишуть, гомонять (Т. Словник синонімів української мови
  8. гуртожиток — ГУРТО́ЖИТОК, тку, ч. Приміщення для спільного проживання осіб, перев. тих, що працюють на одному підприємстві або вчаться в одному навчальному закладі. Він писав, що кінчає курси і невдовзі приїде додому, але житиме вже не дома, а в МТС в гуртожитку (Мур., Бук. повість, 1959, 146). Словник української мови в 11 томах