гіпетрон
(лат. < грец. — просто неба)
1. Отвір в даху для освітлення внутрішнього простору прямокутного в плані храму (порівн. опейон). Інші назви — гіпетр, іпетрон.
2. Віконний отвір над дверним прорізом.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me