гіпетрон

(лат. < грец. — просто неба)

1. Отвір в даху для освітлення внутрішнього простору прямокутного в плані храму (порівн. опейон). Інші назви — гіпетр, іпетрон.

2. Віконний отвір над дверним прорізом.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me