1. Архітектура і монументальне мистецтво

гіпостиль

(грец.)

1. Крите приміщення з тісно поставленими колонами, які підтримують стелю житлового палацу або громадської споруди в архітектурі Індії, країн Стародавнього Сходу.

2. Багатоколонний зал з кількома нефами у давньоєгипетському храмі. Будувався, починаючи з періоду Середнього царства.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпостиль — -ю, ч. Просторе крите приміщення, стелю якого підпирають колони (перев. в архітектурі Стародавнього Сходу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіпостиль — ГІПОСТИ́ЛЬ, ю, ч. Просторе крите приміщення палацу чи храму, стелю якого підпирають масивні колони (перев. в архітектурі Стародавнього Сходу). Словник української мови у 20 томах
  3. гіпостиль — гіпости́ль (від грец. ΰπόστυλος – підтримуваний колонами) просторе крите приміщення, стелю якого підпирають колони (переважно в архітектурі Стародавнього Сходу), інша назва – гіпостильний зал. Словник іншомовних слів Мельничука