доу-гун

(кит. — карниз, виступ)

Кількаярусний кронштейн для підтримки сильно винесених перекриття або даху у китайській стародавній і середньовічній архітектурі. Складається з багаторазово повторених у певному порядку двох елементів: доу — кубоподібного бруска зі скошеними внизу гранями та гун — видовженого бруска. Д.-г. дуже часто використовувалися як вишукані декоративні елементи, що акцентували центр і фланги будівлі або суцільним фризом тягнулися над стіною під дахом. Символізували знатність особи і тому їх використання навмисно обмежувалось дозволом вживати лише вельможним родинам. Нерідко збагачувалися лаковими розписами, виконаними на червоному тлі чорним орнаментом з позолотою або інкрустацією перламутром, внаслідок чого створювався фантастичний образ споруди. На кутах інколи прикрашались фігурами драконів, що крім символічної виконували водозливну роль (порівн. ґаргулья). Д.-г. також мали місце в архітектурі Кореї та Японії, докл. див. кумогата хідзікі, токйо, тукор.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me