дінь

Громадська споруда, яка сполучала в собі риси каркасного житлового багатопрогонного будинку і храму із святилищем духу-покровителя. Розташовувався посеред села у В'єтнамі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дінь — ДІНЬ, виг. розм. Уживається на позначення звуку дзвінка. Їду, їду в чистім полі; Дзвоник дінь та дзвоник дінь… (Тич., III, 1947, 9); Їде, їде, їде брат На баскім коні.. А вуздечка — дінь та дінь, Аж співає далечінь (Бичко, Вогнище, 1959, 111). Словник української мови в 11 томах
  2. дінь — дінь вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. дінь — виг., розм. Уживається на позначення звуку дзвінка. Великий тлумачний словник сучасної мови