екзотика

екзотика (в архітектурі і паркобудівництві):

Використання незвичних форм при розробці фасадів і опорядженні інтер'єрів у будівлях та "заморських" (екзотичних) рослин у парках.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзотика — екзо́тика (від грец. εξωτικός – чужий іноземний) дивні, незвичні, з погляду людей даної країни, особливості природи, звичаїв, мистецтва віддалених країн. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. екзотика — Дивовижність, дивоглядність, незвичайність, мальовничість. Словник синонімів Караванського
  3. екзотика — ЕКЗО́ТИКА, и, ж., книжн. Усе (природа, побут, культура і т. ін. віддалених країн), що є незвичайним для даної місцевості, що здається дивовижним, надто мальовничим. Словник української мови в 11 томах
  4. екзотика — екзо́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. екзотика — [еиґзотиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  6. екзотика — ЕКЗОТИКА, ЕКЗОТИЗМ – ЕКЗОТИЧНІСТЬ Екзотика, рідше екзотизм, -у. Все характерне для природи, побуту, культури віддалених, маловідомих країн: рослинна екзотика, словесна екзотика, екзотика південних країн, екзотика в музиці. Екзотичність, -ності, ор. Літературне слововживання
  7. екзотика — -и, ж. Усе (природа, побут, культура і т. ін. віддалених країн), що є незвичайним для даної місцевості, що здається дивовижним, надто мальовничим. || Дивні, незвичні, з погляду людей даної країни, особливості природи, звичаїв, мистецтва віддалених країн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. екзотика — Екзо́тика, ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)