ермітаж

(фр. — притулок відлюдника)

Паркова будівля, що символізувала усамітнене житло і призначалась для вузького кола гостей. Відзначаючись витонченістю форм і вишуканістю вбрання, Ермітаж звичайно розміщався у глибині парку, на штучних островах, в гаях, малолюдних місцях. Бере початок у 2-й пол. XVII ст. при створенні французьких регулярних садів. В пейзажних парках ермітаж робили житлом садівника, якого одягали в руб'я відлюдника, що мало надати таємничу романтичність всьому середовищу. У Петербурзі ермітаж було названо споруду, зведену поруч із Зимовим палацом, яка використовувалася для збереження царських художніх колекцій. Згодом він був значно розширений, доповнений новими спорудами, а ще пізніше його відкрили для публіки і перетворили в один з найбільших і найкращих музеїв світу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ермітаж — Музей мистецтва і матеріальної культури в Петербурзі; найбільший у Росії; теп. музей займає комплекс будівель 2-ї полов. XVIII і 1-ї полов. XIX ст., а також Зимовий Палац; збірки європ. малярства (в тому числі франц. Універсальний словник-енциклопедія
  2. ермітаж — -у, ч. Заміський будинок, парковий павільйон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ермітаж — ЕРМІТА́Ж, у, ч., заст. Заміський будинок, парковий павільйон, признач. для усамітнення. У XVIII ст. для відпочинку, усамітнення і зустрічей з гостями вельможні володарі будували ермітаж – павільйон у стилі бароко, розташований у глибині регулярного саду (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. Ермітаж — Ерміта́ж іменник чоловічого роду музей у Санкт-Петербурзі Орфографічний словник української мови
  5. ермітаж — ерміта́ж (франц. ermitage, букв. – келія, від ermite – пустельник) 1. Заміський будинок, парковий павільйон. 2. Е. в Ленінграді – найбільший в СРСР музей мистецтва, наснований у 1764 р. Словник іншомовних слів Мельничука