ермітаж
ЕРМІТА́Ж, у, ч., заст.
Заміський будинок, парковий павільйон, признач. для усамітнення.
У XVIII ст. для відпочинку, усамітнення і зустрічей з гостями вельможні володарі будували ермітаж – павільйон у стилі бароко, розташований у глибині регулярного саду (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ермітаж — Ерміта́ж іменник чоловічого роду музей у Санкт-Петербурзі Орфографічний словник української мови
- ермітаж — -у, ч. Заміський будинок, парковий павільйон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ермітаж — ерміта́ж (франц. ermitage, букв. – келія, від ermite – пустельник) 1. Заміський будинок, парковий павільйон. 2. Е. в Ленінграді – найбільший в СРСР музей мистецтва, наснований у 1764 р. Словник іншомовних слів Мельничука
- Ермітаж — Музей мистецтва і матеріальної культури в Петербурзі; найбільший у Росії; теп. музей займає комплекс будівель 2-ї полов. XVIII і 1-ї полов. XIX ст., а також Зимовий Палац; збірки європ. малярства (в тому числі франц. Універсальний словник-енциклопедія
- ермітаж — (фр. — притулок відлюдника) Паркова будівля, що символізувала усамітнене житло і призначалась для вузького кола гостей. Відзначаючись витонченістю форм і вишуканістю вбрання, Ермітаж звичайно розміщався у глибині парку, на штучних островах, в гаях... Архітектура і монументальне мистецтво