зав'язка

(укр.)

Додаткове укріплення крокв у гребені за допомогою дерев'яного кілка і петлею з ялинкових гілок.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав'язка — • зав'язка - елемент сюжету й композиції; подія чи ситуація, з яких починається конфлікт протидіючих у творі сил. Зав'язці інколи передує експозиція. З., як правило, дається на початку твору, але може бути і в іншому місці. Українська літературна енциклопедія
  2. зав'язка — I зав'`язка-и, ж. Початок, основа, вихідний пункт, момент чого-небудь. || Епізод, яким починається розвиток сюжету в творі; прот. розв'язка. II з`ав'язка-и, ж. Те, чим зав'язують що-небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зав'язка — (-и) ж.; мол. Припинення якоїсь осудної діяльності (пияцтва тощо). Словник жарґонної лексики української мови
  4. зав'язка — за́в'язка іменник жіночого роду те, чим зв'язують зав'я́зка іменник жіночого роду початок Орфографічний словник української мови
  5. зав'язка — Зав'язка, -ки ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. Ном. № 7569. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. Камен. Словник української мови Грінченка
  6. зав'язка — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  7. зав'язка — [завйазка] -зкие, д. і м. -з'ц'і, р. мн. -зок Орфоепічний словник української мови
  8. зав'язка — (в одязі) мотузок, шнурок; П. початок, вихідний пункт, зав'язок. Словник синонімів Караванського
  9. зав'язка — 1. вузел, вузлик, повороз, поворозка, зашморг 2. початок, джерело Словник чужослів Павло Штепа