кала
кала (калат) (араб.)
1. Фортечна споруда у містах Сходу в середньовічний період.
2. Мурована бойова башта на Кавказі.
3. Тип житла у гірських районах Афганістану у вигляді багатосімейної укріпленої садиби.
4. Міфічний персонаж в образі морського чудовиська з головою слона, який був популярний в монументальному мистецтві Кампучії.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кала — -и, ж. Рослина сімейства ароїдних з великими білими квітками, африканський білокрильник; квітка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кала — ка́ла іменник жіночого роду квітка Орфографічний словник української мови
- кала — КА́ЛА, и, ж. Декоративна рослина родини ароїдних з великими білими квітками, що поширилася з Південної Африки. Троянди уже осипалися, кали жовкли і згортались, лише чорнобривці вдавали, ніби їх щойно зірвано (В. Дрозд); – Пробачте невігласа. Словник української мови у 20 томах