кала
КА́ЛА, и, ж.
Декоративна рослина родини ароїдних з великими білими квітками, що поширилася з Південної Африки.
Троянди уже осипалися, кали жовкли і згортались, лише чорнобривці вдавали, ніби їх щойно зірвано (В. Дрозд);
– Пробачте невігласа. Як називаються ці квіти? – Кали (О. Чорногуз);
Кали швидко розмножуються, їх можна виростити без періоду спокою, регулюючи лише температурний режим, полив і підживлення (із журн.);
Квітки кали двостатеві, зібрані в обгорнений листком-покривалом початок (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кала — ка́ла іменник жіночого роду квітка Орфографічний словник української мови
- кала — -и, ж. Рослина сімейства ароїдних з великими білими квітками, африканський білокрильник; квітка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кала — кала (калат) (араб.) 1. Фортечна споруда у містах Сходу в середньовічний період. 2. Мурована бойова башта на Кавказі. 3. Тип житла у гірських районах Афганістану у вигляді багатосімейної укріпленої садиби. Архітектура і монументальне мистецтво