кала

КА́ЛА, и, ж.

Декоративна рослина родини ароїдних з великими білими квітками, що поширилася з Південної Африки.

Троянди уже осипалися, кали жовкли і згортались, лише чорнобривці вдавали, ніби їх щойно зірвано (В. Дрозд);

– Пробачте невігласа. Як називаються ці квіти? – Кали (О. Чорногуз);

Кали швидко розмножуються, їх можна виростити без періоду спокою, регулюючи лише температурний режим, полив і підживлення (із журн.);

Квітки кали двостатеві, зібрані в обгорнений листком-покривалом початок (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кала — ка́ла іменник жіночого роду квітка Орфографічний словник української мови
  2. кала — -и, ж. Рослина сімейства ароїдних з великими білими квітками, африканський білокрильник; квітка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кала — кала (калат) (араб.) 1. Фортечна споруда у містах Сходу в середньовічний період. 2. Мурована бойова башта на Кавказі. 3. Тип житла у гірських районах Афганістану у вигляді багатосімейної укріпленої садиби. Архітектура і монументальне мистецтво