катафалк

(грец.)

Підвищення для встановлення труни з небіжчиком під час відспівування за християнським ритуалом.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катафалк — див. катафалок Словник церковно-обрядової термінології
  2. катафалк — КАТАФА́ЛК, а, ч. Похоронна колісниця для труни. Страшно і вдень їм сумних катафалків, чорної ризи, і ладану, й мар (Л. Укр., І, 1951, 249); Труну несли гімназисти на плечах, катафалка чи дрогів не було зовсім (Смолич, II, 1958, 119). Словник української мови в 11 томах
  3. катафалк — КАТАФА́ЛК, а, ч. 1. Поховальна колісниця для труни. Страшно і вдень їм сумних катафалків, чорної ризи, і ладану, й мар (Леся Українка); Мене одягли в чорне й вели за катафалком під руки – з одного боку Лука, з другого тітка (В. Словник української мови у 20 томах
  4. катафалк — катафа́лк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. катафалк — -а, ч. Похоронна колісниця для труни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. катафалк — Мари Словник чужослів Павло Штепа
  7. катафалк — Підвищення, на яке ставлять труну Словник застарілих та маловживаних слів