1. Словник української мови у 20 томах

катафалк

КАТАФА́ЛК, а, ч.

1. Поховальна колісниця для труни.

Страшно і вдень їм сумних катафалків, чорної ризи, і ладану, й мар (Леся Українка);

Мене одягли в чорне й вели за катафалком під руки – з одного боку Лука, з другого тітка (В. Підмогильний);

Труну несли гімназисти на плечах, катафалка чи дрогів не було зовсім (Ю. Смолич).

2. Підвищення, на яке ставлять труну з покійним перед похованням.

Тітка Клавда заступила двері до зали, де споряджали катафалк (Ірина Вільде);

Домовину з покійником встановлено на ритуальному катафалку, закиданому живими квітами (Є. Гуцало);

Катафалк установили в гімназійному залі, і ми, учителі, стояли біля покійного по черзі в почесній варті (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катафалк — катафа́лк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. катафалк — див. катафалок Словник церковно-обрядової термінології
  3. катафалк — -а, ч. Похоронна колісниця для труни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. катафалк — Мари Словник чужослів Павло Штепа
  5. катафалк — Підвищення, на яке ставлять труну Словник застарілих та маловживаних слів
  6. катафалк — КАТАФА́ЛК, а, ч. Похоронна колісниця для труни. Страшно і вдень їм сумних катафалків, чорної ризи, і ладану, й мар (Л. Укр., І, 1951, 249); Труну несли гімназисти на плечах, катафалка чи дрогів не було зовсім (Смолич, II, 1958, 119). Словник української мови в 11 томах
  7. катафалк — (грец.) Підвищення для встановлення труни з небіжчиком під час відспівування за християнським ритуалом. Архітектура і монументальне мистецтво