кенотаф

кенотаф (кенотафій) (грец. — пуста могила)

Пам'ятник на честь померлих або загиблих, встановлений на символічній могилі, в якій не знаходиться праху похованих. Інколи зводилися на честь міфологічних персонажів і виконували функції апотропеїв. Отримуючи ритуальне значення, увічнюючи загиблих героїв, земляків або легендарних осіб, К. характерний для культури багатьох народів з найдавніших часів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кенотаф — кенота́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кенотаф — -а, ч. Надгробний пам'ятник, споруджений не на місці поховання померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кенотаф — КЕНОТА́Ф, а, ч. У народів Стародавньої Греції, Риму, Єгипту, Середньої Азії – надгробок у вигляді гробниці, споруджений не на місці поховання померлого. Поховаємо Марка біля його батька та матері. Марко належить їм. Словник української мови у 20 томах
  4. кенотаф — кенота́ф (грец. κενοτάφιον, від κενός – порожній і τάφος – могила) надгробний пам’ятник, споруджений не на місці поховання померлого. Словник іншомовних слів Мельничука